Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Алоха, чуваки! Это я, самый классный нарко-рэпер из всех. Сегодня я расскажу вам невероятную историю о том, как я купил себе закладки и подарил моей бабуле VR шлем. Это будет
эпично!
Окей, начнем с закладок. Я шарю в этом деле лучше всех, шеф! И вот однажды я услышал о новой маре, которая просто сносит крышу, она же крис. Я подумал, что это то, что мне нужно сейчас - немного кринж, чтобы испытать настоящий кайф. Поэтому я решил вмазаться в этот кристальный мир.
Ну а теперь о моей бабуле. Она - самая крутая старушка в округе. Каждый день она делает для меня вкусную еду и заботится о мне, как о собственном дите. Поэтому я решил ей сделать супер пупер подарок - VR шлем! Она никогда раньше не пробовала такое, и я был уверен, что она просто ужалится от счастья, когда увидит его.
Ну так вот, я пошел на свою закладку и встретился с моим поставщиком. Он выложил передо мной шару кристаллов - настоящую мару. Я знал, что они меня ждут. Я сунул руку в карман и достал свои деньги, которые я собирал целую вечность. Дело было сделано, мой друг! Я получил прекрасный пакетик и чувствовал, как мазался от предвкушения удовольствия.
Затем я отправился домой, но только одному было недостаточно. Я решил поделиться этим с моей бабушкой, она заслуживала чего-то особенного. Когда я вошел в ее дом, она сразу улыбнулась и сказала: "Дорогой, что у тебя в руках?" Я показал ей свой новый подарок - VR шлем. Ее глаза загорелись счастьем, и я понял, что сделал правильный выбор.
Мы сели на диван, я помог ей надеть шлем, и она была готова погрузиться в новый мир. Я включил VR и она растворилась в удивительной виртуальной реальности. Она летала по облакам, купалась в океане и даже попала на концерт своего любимого певца. Ее лицо светилось счастьем, и я думал, что мое сердце сорвется от радости.
В то время как бабуля наслаждалась своим новым миром, я решил испытать кайф от своей закладки. Я достал шприц и сделал себе укол прямо в вену. Вмазался и почувствовал, как моя душа подпрыгнула от удовольствия. Я ощущал себя бессмертным, словно настоящий бог наркотиков.
Но спустя несколько часов я вернулся к реальности. Я увидел, что моей бабуле стало нехорошо. Она упала на пол, держась за сердце. Кажется, что она испугалась от чего-то. Я испугался и ужалился, что вместо радости, я причинил ей страдание. Медики помогли бабуле прийти в себя, и она медленно открыла глаза. Я был полон кринжа и стыда за свои действия. Я обнял ее и извинился, сказав, что это моя вина. Я осознал, что есть более важные вещи в этой жизни, чем кайф от мары или кристаллов. Бабуля всегда была для меня родной человек, и я обещал себе никогда больше не причинять ей боль.
Итак, друзья, вот история о том, как я купил закладки и подарил бабушке VR шлем. Это был настоящий кайф и одновременно стыд. Но я сделал выводы и понял, что настоящая ценность в жизни - это любовь и забота о тех, кто рядом с нами.